Reddit каже "Server error" і не хоче публікувати мій коментар. І я подумав, що є набагато краща альтернатива реддіту і тому публікую це тут.
Привіт, мені 46, я намагаюся триматися, і я дозволю собі зробити припущення, що це не через війну. Ви просто апелюєте до зовнішніх чинників, котрі, цілком можливо, не дотичні до Вашого стану. У мене було подібне коли мені було 20 і я раптом зрозумів, що я не знаю, що буде далі. Студент, начебто налагоджений побут у чужому місті, браком кілокалорій можна знехтувати в такому віці (хибна думка), багато науки, музика в магнітофоні і перкусія в бенді і все норм, не гірше ніж у всіх. Але щось мене турбувало. Я орендував кавалерку і 3 місяці сидів там і читав книги і слухав музику і радіо "Промінь" на радіолі. Деколи заходив господар і ми грали з ним в шахи. Деколи господиня запрошувала мене на вечерю. Я боявся вийти на вулицю щоб зустріти одногрупника, котрий скаже мені "ой, а за тобою там всі питають". Я написав паперового листа другові. І от коли я прочитав за 3 місяці всього умовних Пруста і Джойса, а також цілком конкретного Томаса Манна, прослухав всю дискографію Genesis, King Crimson, Yes, а також Rush то зрозумів, що коли хтось каже "ой, за тобою питають" - то не прості слова до аби сказати. Я почав знову відвідувати читальні бібліотеки ім.Гончара, і так поступово повернувся до життя, котре за період моєї відсутності стало несподівано цікавішим ніж було до того.
Моралі тут нема. Я це називаю свідомо взятою паузою, яку можна відносно безболісно взяти у юному віці і яка дуже дорого коштує у віці наближеному до літнього.
Так от, можливо Вам варто взяти паузу і хоча би декілька місяців не думати про війну? А потім - вйо до навчання, спілкування з рідними і друзями, до життя. А потім Ви створите міцну сімʼю і виховаєте чудових дітей. Можливо, навіть, полюбите каркаде. (не знаю що це, просто написав бо має бути щось прикольне)
Все буде добре. Обійняв.